• 1 Da Vinci Analytic Group
  • 1
    Da Vinci Analytic Group
    Operational analysis and forecasts of the world political processes. Risks evaluation and country's risks intelligence. Evaluation of current state policy on business and investments.

  • 1
    Da Vinci Analytic Group
    Economical analysis and researches. Geo-economical surveys. Investment risks rating. Due diligence. Evaluation of economy state policy and possible risks of work on the market.

  • 1
    Da Vinci Analytic Group
    Drafts of law development, creation of government programs and concepts of law-policy. Analytical support of parliament committees' work. Consulting on macro-economy policy matters.

  • 1
    Da Vinci Analytic Group
    Information support. Speech-writing, strategic campaigns.

  • 1
    Da Vinci Analytic Group
    Analysis, evaluations, recommendations and elaboration of plans on crisis settlement in states with political instability.

  • 1
    Da Vinci Analytic Group
    Strategical analysis and forecasts of situation development in states after coup d’etats, uprising and other non-democratic scenarios of changing the power. Analysis of impacts on economy and business climate.

  • 1

Комментарий


Ціна агресії. Чи вдарить по Україні розрив економічного договору з Росією

21.03.2018

21 березня Кабмін припинив дію Програми економічного співробітництва Російської Федерації та України на 2011-2020 роки, яку ухвалили ще за часів екс-президента Віктора Януковича.

Серед основних пріоритетів документу було посилення співпраці двох держав. Зокрема, йшлося про удосконалення режиму вільної торгівлі, забезпечення вільного пересування громадян, військово-технічне співробітництво тощо.

Анонсуючи розрив договору, голова Кабміну Володимир Гройсман зауважив, що Росія повинна платити високу ціну за агресію. Тим не менш, зазначають економісти, цей крок навряд чи щось кардинально змінить у сьогоднішніх економічних відносинах між Україною і Росією, які поступово сходять нанівець ще від часу анексії Криму.

Припинення дії Програми називають скоріше формальністю та політично вмотивованим рішенням напередодні виборів, що наближаються.

Також експерти прокоментували плани МЗС щодо виходу з органів СНД та денонсації Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з Росією.

З одного боку, це матиме більш вагомі наслідки, зважаючи на те, що РФ не єдиний член Співдружності незалежних держав, і теоретично це може вплинути на двосторонні відносини з іншими країнами-членами СНД (наприклад, Білорусь чи Казахстан). З іншого боку, Співдружність вже давно втратила свою значимість і двосторонні угоди між конкретними країнами мають більшу вагу, ніж угоди в рамках організації.

Анатолій Баронін, директор аналітичної групи Da Vinci AG:

- Припинення дії Програми економічного співробітництва з Росією не призведе до жодних змін, оскільки всі положення цієї програми були зупинені після 2014 року тим чи іншим способом – або через введення санкційних режимів, або шляхом розривів галузевих договорів з РФ.

Певна затримка в ухваленні такого рішення була пов’язана виключно з тим, що договір торкався доволі чутливих галузей, які потребували проведення відповідних диверсифікацій поставок, і зниження ризиків забезпечення критичних галузей, наприклад, ядерної енергетики або авіабудування.

Тому зараз це логічне продовження політики уряду, велика крапка у процесі співробітництва з органами Митного союзу. Адже цей договір перш за все було спрямовано на синхронізацію України і Росії з метою інтеграції України до структур Митного союзу, а пізніше і до Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Це питання було закрите ще 2014 року, а сьогодні ми прибрали з системи нормативних актів останні документальні згадування про подібну політику.

Водночас питання ймовірного виходу з органів СНД доволі двояке, оскільки в СНД перебуває не тільки Російська Федерація, але і її сателіт Білорусь і низка країн Середньої Азії, які є споживачами української продукції. Якщо Кабмін впевнений у тому, що вихід з СНД дозволить України зберегти її економічні позиції у Середній Азії і не призведе до торгово-економічних обмежень для українських виробників на території середньоазійських країн, то безумовно це рішення можна буде лише вітати, оскільки СНД вже довгий час не є ефективним об'єднанням. Навіть Росія розглядає можливість заміни його тим самим ЄврАзЕс.

Варто зауважити, що всі економічні організації, які РФ утворює на пострадянському просторі (це видно навіть за показниками першого року функціонування Митного союзу), є утопічними і не мають нічого спільного з економікою. Це виключно політичні організації для закріплення зовнішньополітичного впливу РФ на пострадянському просторі. Тому я впевнений, що якщо Україна і піде на крок виходу з СНД, то це не чинитиме жодного суттєвого впливу на зміни ні торговельного балансу України, ні її економічної присутності у регіоні Середньої Азії.

Source



Ukrainian Economic Trends Forecasts

Articles and Publications



16.02.2018 Розуміючи іноземців. Частина 3: Чого хоче Угорщина?

Прийняття нової редакції Закону України «Про освіту» надало лише формальний привід для демаршу Будапешту. Цей документ і реакція наших південно-західних сусідів на нього в черговий раз актуалізували гіпотезу про наявність узгоджених дій між Будапештом та Москвою та союзництві Росії з Угорщиною в справі руйнації європейських інституцій.




08.02.2018 Розуміючи іноземців. Частина 2: Захід та "вікно можливостей"

Досить часто в Україні лунають звинувачення у бік партнерів щодо намагань зберегти канали комунікацій з Кремлем, економічні зв’язки та утримуватись від більш радикальних заходів щодо Росії. Часто виникають образи на те, що Захід продовжує контакти з Москвою, надає недостатню підтримку Україні.


 








07.02.2018 Розуміючи іноземців. Частина 1: Занепад країн Африки та Близького Сходу: роль авторитарного правління

Чому багато країн в Африці та на Близькому Сході занепадають після усунення від влади авторитарних лідерів? Ці питання є спекулятивними та іноді використовуються російською пропагандою, коли операції США в Іраці, Афганістані чи Лівії визнаються росіянами такими, що «призвели до погіршення ситуації в цих країнах».




22.02.2017 Бакинский тандем: зачем Алиев назначил жену вице-президентом Азербайджана / Апостроф (Украина)

Президент Азербайджана Ильхам Алиев назначил свою жену Мехрибан Алиеву первым вице-президентом страны. Он представил ее на заседании Совета безопасности Азербайджана, и объяснил это назначение важной ролью, которую Алиева "долгие годы играет в общественно-политической, культурной, международной деятельности".




24.01.2017 Москва растит нового Каддафи

Российская Федерация в течение последних семи месяцев осуществляет оценку перспектив и возможностей вмешательства в конфликт на территории Ливии на стороне Верховного главнокомандующего вооруженными силами Ливии Халифа Белкасима Хафтара, который поддерживает Палату представителей Ливии в Тобруке, оппозиционную правительству в Триполи.


All publications

Home | About us | Service | Contacts | Disclaimer